Полікарбонатні теплиці привабливі простотою монтажу, легкістю конструкції і тим, що немає потреби щороку міняти покриття. Однак промислові моделі коштують досить дорого, причому не завжди вони відповідають індивідуальним вимогам дачників і садівників.Зробивши теплицю з полікарбонату своїми руками « під себе» можна небагато заощадити. Вона анітрішки не поступиться заводській по міцності й естетичності. Зате в ній будуть усі елементи, які вам потрібні. Полікарбонатні листі служать досить довго, прості у догляді й при правильній установці надійно вкривають рослини, захищаючи їх від морозів і посухи.

Теплиця з полікарбонату своїми руками з дерев’яним каркасом

теплиці з полікарбонату з дерев'яним каркасом

Лист з полікарбонату випускається стандартних розмірів 2,1 х 12 м. Виходячи із цих даних, можна робити розрахунки. Наприклад, якщо ширина підстави теплиці рівна 3,5 м, то його можна перекрити одним листом.

Підготовка

Полікарбонат має усередині себе порожні канали. Їх можна використовувати для сонячного колектора. Однак якщо геліосистеми не передбачаються, відкритий зріз каналів потрібно прикрити. А якщо ні, то в них буде попадати волога, спори грибків і цвілі, пил. Це приводить до зацвітання каналів, погіршує прозорість і гігієнічність матеріалу.

Щоб уникнути перерахованих неприємностей, досить на самому початку, ще при установці, закрити крайки спеціальним пластиковим профілем П-образної форми. Він продається в тих же торговельних точках, де й полікарбонат. Це до того ж суттєво поліпшить естетичне сприйняття конструкції. У випадку, коли потрібно виконати фігурну крайку, порожнини закриваються силіконовим герметиком. Потрібно також урахувати, що наявні порожнини все-таки містять деяку кількість повітря. При перепаді температур з нього може випадати конденсат. Тому внизу потрібно забезпечити стік вологи. Найкраще все-таки скористатися профілем і спеціалізованою захисною плівкою.

Розташовувати лист потрібно таким чином, щоб ребра жорсткості йшли уздовж лінії напруги. На стінах – вертикальна орієнтація, на покрівлі – радіальна або ж уздовж крокв. До того ж варто пам’ятати про конденсат. Необхідно забезпечити його стік і відвід.

Усе це потрібно враховувати при розрахунках кількості листів і розкрою.

Основа теплиці

Насамперед, необхідно визначитися з місцем розташування теплиці. Для розмітки знадобляться кілочки, мотузка й вимірювальна рулетка. Відзначивши контур майбутнього спорудження, за допомогою садового бура потрібно зробити 4 отвору під опори. Їхня глибина становить 1,2 м. По два отвори по кутах теплиці й ще по два для стійок під двері. Усього по 4 отвори з кожної сторони.

Відрізки асбесто-цементної труби по 1,3 м довжиною встановлюються вертикально в підготовлені отвори. Зазори між стінками труб і ґрунтом засипаються піском, який слід ретельно утрамбувати.

Зі струганого бруса виготовляються стійки півтора метра довжиною. Кожна з них підганяється внизу під діаметр труби. Деревина обробляється захисними засобами від гнилизни й комах. Щоб волокна не набиралися вологою, стійки обробляються розтопленим бітумом. Тепер можна встановити їх на своє місце.

Нижня рама

Для виготовлення рами знадобляться стругані дошки. З них виготовляється прямокутна підстава, яка скріплює між собою встановлені дерев’яні опори.

Каркас

Поверх нижньої рами встановлюються бічні стійки й кутові бруси. Для більшої стійкості вони зсередини додатково скріплюються обв’язкою, виконуваної із бруса або дошки. Кріплення до обв’язки проводиться за допомогою сталевих стрічок і саморізів. Для більшої міцності можна використовувати монтажні куточки. Для дверей установлюються додаткові стійки. Верх стягається брусом. Стіни готові.

Дах

Кроквяна система виготовляється відповідно до конфігурації теплиці. Для двосхилого даху від кожної стійки поверх верхньої рами кріпляться крокви. Конструкцію завершує коньковий брус. Кріплення проводиться за допомогою сталевих стрічок.

До речі, якщо всі елементи обробити захисними засобами й профарбувати до монтажу, то можна продовжити суттєво термін служби теплиці. Таким чином, незначні погрішності монтажу не послужать причиною проникнення гнилі й шкідників усередину деревини.

Дерев’яний коньковий брус бажано захистити пластмасовим або ж бляшаним коньком, який відведе опади й захистить каркас.

Якщо у вашій місцевості взимку випадає багато снігу, то має сенс підсилити кроквяну систему додатковими перев’язами із бруса. Їх можна встановлювати як під коньком, так і збоку, фіксуючи додатково кут нахилу крокв.

Кріплення полікарбонату

Кріплення можна здійснити двома способами: стрічковим і крапковим.

Насамперед, потрібно врахувати, що полікарбонат – це матеріал, який має велике лінійне розширення. Тому жорстко його кріпити не можна. Інакше він буде або здуватися при жарі, або тріскатися в холодну пору року.

Кріплення можна вибрати з досить різноманітного асортиментів.

Самий незручний спосіб – це нарізати металеві оцинковані смуги. Їхня довжина підбирається таким чином, щоб ними можна було охопити дерев’яну стійку плюс по 5 см. у нахлест. У цьому випадку листи кріпляться не до елементів каркаса, а до цих стрічок за допомогою гвинтів.

Більш сучасний і зручний спосіб – це застосування спеціальних профілів. Вони можуть бути цільними й розбірними. Стик листів проводиться із застосуванням спеціалізованого профілю. Він задає технологічний зазор для теплового розширення полікарбонату й забезпечує гідро- і вітрозахист теплиці, а заодно й красиво оформляє стики, поліпшуючи естетичне сприйняття конструкції.

Крапкове кріплення проводиться до поперечних дерев’яних рейок спеціальними термошайбами. Для них свердлиться в листах отвори небагато більшого діаметра, щоб забезпечити вільний хід листа. Або ж робляться поздовжні отвори, які забезпечать належне прилягання полікарбонату. Внутрішня деталь шайби забезпечує термоізоляцію, а зовнішні захищають кріплення від вологи й вітру. Заглушка маскує саморізи.

При кріпленні полікарбонатних листів не можна:

  • жорстко кріпити листи;
  • розташовувати ребра жорсткості горизонтально;
  • герметично закривати торці каналів;
  • продавлювати поверхню матеріалу.

Кріпити листі на даху досить складно. І ця складність полягає в тому, щоб не продавити ненавмисно лист, скажімо, ліктем. Вийти з положення допоможе пристосування у вигляді великої букви «Т», яка кріпиться за коньок.

Торці

Торці зашиваються полікарбонатом, залишаючи місце для дверей і кватиркових рам. У нас є вже дверні стійки, до яких кріпиться поперечна планка, що віддаляє двері від кватирки. Вгорі, що вийшли два гнізда навішуються рамки, обтягнуті полікарбонатним листом. Більша рамка з діагональними перев’язами – двері. Менша – кватирка.

На двері й кватирки навішується фурнітура, при необхідності й бажанні встановлюється автоматика.

Для зимового використання можна зробити подвійні стіни з полікарбонату.

Теплиця з полікарбонату своїми руками з оцинкованого профілю

теплиця своїми руками з оцинкованого профілю

Оскільки деревина найчастіше зазнає нападам усіляких грибків і гризунів, то останнім часом найбільшу поширеність одержують металеві каркаси із профільної труби. Як основу розрахунків ухвалюється все той же лист полікарбонату стандартних габаритів: 2,1 х 6 м. Бажано так розташовувати елементи каркаса, щоб використовувати листі по-максимуму, тобто без відходів.

Аркова будова теплиці дозволяє збільшити внутрішній простір. Одно- двосхила конструкція краще витримує снігові навантаження.  Стрілочні конструкції поєднує позитивні якості скатних і аркових моделей.

Каркас

Ширину теплиці розраховують виходячи з довжини листів полікарбонату. Шестиметровий лист, зігнутий дугою, забезпечує 3-3,5 м внутрішньої ширини теплиці залежно від її висоти.

Каркас повинен виконуватися з матеріалів, які витримають рясні снігопади, вітрове навантаження й вагу рослин разом із плодами. Крім того, можливо, ви побажаєте закріпити водяні тепло-акумулятори, автоматику, підсвічування або ж тумано-генератори. Це залежить від того, у яких масштабах ви бажаєте займатися тепличним господарством. Вагу устаткування також потрібно враховувати при розрахунках навантажень, які повинен витримати каркас теплиці. Для вентиляторів будуть потрібні окремі рамки, які кріпляться до посиленого каркаса, щоб стабілізувати можливу вібрацію.

При використанні профільованої труби буде потрібно виконати розрахунки радіуса вигину для радіальної конструкції. На метало-базах звичайно пропонується послуга трубогиба. При наявних розрахунках нею цілком можна скористатися. Якщо ж витрати на трубогиб не передбачений у тепличному бюджеті, можна спробувати зігнути їх за допомогою шаблону, випиляного з листа фанери або товстого OSB.

Елементи конструкції перед складанням необхідно зачистити, покрити ґрунтовкою й шаром фарби. Якщо змазати внутрішню порожнину труб відпрацьованим маслом, каркас прослужить набагато довше, тому що воно захистить стінки від корозії.

До речі, якщо до дерев’яного каркаса допускається кріплення за допомогою саморізів, то металеві опори небажано свердлити. Це погіршує їх міцність та відкриває доступ до вологи.

Стаціонарні теплиці можна зварити. Можна закріплювати елементи за допомогою металовиробів. У кожного способу є свої плюси й мінуси. Розбірна конструкція дозволить переносити теплицю з місця на місце для того, щоб оздоровити ґрунт. Якщо ж каркас ставиться один раз і назавжди, то передбачити зручний спосіб заміни тепличного ґрунту.

Нарізка полікарбонату

Листи можна різати гострим ножем або лобзиковою пилкою із частими нерозведеними зубами. У кожному разі при використанні різального інструменту потрібно забезпечити рівну підлягаючу поверхню й чітку фіксацію листа, щоб не було вібрації матеріалу під час роботи. Після того, як крій виконаний, крайки слід зачистити від стружки й одягти в захисні профільні планки.

Як закріпити полікарбонат до металевого профілю

Кріплення листів проводиться за допомогою спеціальних профілів і термошайб. Профілю дозволяють надійно стикувати відрізки й забезпечують якісну ізоляцію з’єднання. Коли прагнуть зберегти цілісність профільних труб, користуються металевими стрічками, які охоплюють трубу, утворюючи нахлест, і вже до них прикручують лист.

Теплиця з полікарбонату своїми руками — це трудомісткий, але більш дешевий спосіб улаштувати на своїй ділянці тепличне господарство. Тому вирішувати вам – робити все самому або купити готову конструкцію теплиці й виконувати тільки складання.

Цікава стаття? Поділися нею з іншими:

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki