Ознакою присутності живих істот у будь-якій дикій місцевості є наявність доріжок, які говорять про те, що їх хтось протоптав, а це значить, що місцевість не пустельна, і в кожному разі, якщо піти по цій стежці, вона виведе вас до житла. Так і на дачній ділянці наявність доріжок говорить про цивілізацію, а якщо ці доріжки викладені каменем , заасфальтовані або облагороджені, це говорить про дбайливість господарів ділянки. садова доріжка

Адже по неулаштованій доріжці під час дощу можна пройти тільки в чоботах або калошах, тому що при зволоженні доріжка перетворюється в суцільний бруд. У гарних господарів по доріжках можна ходити в будь-яку погоду без страху замочити або забруднити ноги.

Які бувають садові доріжки?садові доріжки фото

Садові доріжки бувають різні. Вони можуть бути виконані з каменю або бетону, плитки, цегли, дерева, піску, гравію і т.д. Також вони можуть мати вигадливу форму, бути прямими або звиватися уздовж дерев і чагарників, ховатися в заростях, вибудовуватися мозаїкою на галявині. Одним з найдешевших видів доріжки і, у той же час досить зносостійких -  є доріжка з бетону. Її собівартість становить 7-12 грн за один квадратний метр, що приблизно дорівнює вартості однієї пристойної плитки для цієї ж доріжки.

Оформлення бетонних доріжоксадова доріжка із бетону

Ви можете подумати, що доріжка з бетону недостатньо естетично виглядає, але це зовсім не так. Не естетично може виглядати злітна смуга або бетонне поле, але зовсім не маленька садова доріжка, що затійливо в’ється по садові між рослинами, пророщена травою й мохами.

 Додати бетону привабливий вид можна за допомогою пігментів, що додаються в розчин, або акрилової чи эпоксидной фарби, обробку під камінь. А з погляду ціни, міцності й зносостійкості в бетону взагалі немає конкурентів. Тому, якщо вам потрібна недорога й міцна доріжка, перевага потрібно віддати бетону.

Як зробити садові доріжки з бетону своїми руками?

садова доріжка із бетону своїми руками

Будуючи доріжку з бетону, важливо дотримуватися деяких правил, без яких ви не будете мати успіху.

Насамперед, потрібно запам’ятати, що природі не властиві прямі лінії, вони застосовуються тільки на більших площах  і мощення таких геометрично-рівних ділянок дуже трудомісткий процес.

Садові доріжки повинні бути схожими на стежки в лісі, тобто бути вузькими й звивистими. Також вони повинні розташовуватися нижче рівня трави.

Не потрібно боятися, що під час дощу вони перетворяться у велику калюжу, це не так. Газон навколо доріжки служить прекрасним дренажем і вся вода під час дощу буде їм поглинатися. Для цього доріжка повинна бути правильно викладена та мати невелику опуклість у центрі.

Доріжка з каменю повинна бути у місцях, де не потрібно часто ходити, а тим більше їздити. Така доріжка виглядає декоративно, вона непомітна у високій траві, гармоніює з навколишніми рослинами й прекрасно вписується в ландшафт садової ділянки.

 Побудувати таку доріжку досить просто, оскільки для цього непотрібне ніяке додаткове утаткування й опалубка. Відливається з бетону окремо кожний камінь. Його розмір повинен бути зручним для того, щоб можна було стати на нього всією стопою, а відстань від центру до центру каменю повинне відповідати середньому розміру одного кроку, приблизно 50 см.

Середню ширину кроку можна визначити, якщо будь-яку фіксовану відстань поділити на кількість зроблених уздовж неї кроків.

По такій доріжці зручно й спокійно ходити, але не бігати. Також потрібно враховувати, що між каменями повинні залишатися проміжки землі десь 3-5 см, для того, щоб у них проросла трава для більшої натуральності виду.

Суцільні садові доріжки з каменюсадова доріжка форма для заливки

Відразу потрібно намітити напрямок доріжки, визначити її ширину, а потім уже приступати до безпосереднього будівництва. З поверхні землі потрібно зняти шар дерну й гумусу, щоб на поверхні не залишилося рослинних залишків. Дно ямки просипається піском, який буде служити дренажом і подушкою. Шар піску повинен бути на 6 – 10 см нижче рівня поверхні землі. Краї доріжки не повинні бути рівними, щоб створювалося враження тесаного  каменю – плитняку.  Можна робити ямку для кожного каменю окремо, а можна вирити одну суцільну траншейку і після заливання каменів засипати проміжки між ними землею та закласти дерном або засіяти травою.

Якщо по доріжці планується ходити дуже рідко, то в цьому випадку краще робити заливання кожного каменю окремо – це буде й простіше й дешевше. Якщо ж ви прагнете зробити більш експлуатовану доріжку, у цьому випадку краще вирити довгу траншею й зробити опалубку, відгороджуючи нею кожний камінь, один від одного. Опалубку можна буде зняти наступного дня.  Проміжки, залишені опалубкою, згодом засівають травою.

 Бетонна суміш готується з такого розрахунку:  на 1 частину цементу береться 4-5 частин піску і заливається 1 частиною води. У цьому випадку міцність бетону буде достатньо для витримування тиску в 25 кг, що цілком досить.  По консистенції суміш повинна нагадувати сметану.

Перед заливанням бетону, ямку потрібно добре залити водою й почекати її повного усмоктування, щоб пісок добре влігся й ущільнився, а бетонна суміш не протекла в землю, втративши в результаті міцність. У залитий бетон потрібно вдавити або арматурну сітку, або просто обрізки дроту для більшої міцності.

При виливці бетонних каменів потрібно враховувати, що висота країв сусідніх каменів повинна бути однаковою, тобто, нога при постановці на обидва камені не повинна почувати перепаду рівнів, інакше це буде викликати дискомфорт при ходінні по доріжці, а також через такі камені легко можна спіткнутися та впасти. Це правило не підходить, якщо доріжка розташовується на схилі, тоді камені будуть мати функцію сходів і зрозуміло, ніяк не будуть лежати на одному рівні.

Щоб вилиті камені були схожими на справжні, їх за допомогою кельми розгладжують, а потім роблять невеликі поглиблення, вм’ятини або виступи. При цьому потрібно стежити, щоб перепади у висоті не перевищували 0.5-1 см.  Такі дії зроблять бетонний камінь схожим на натуральний камінь-плитняк.

На другий після заливки день, коли бетон уже схопився, але ще залишається пухким, за допомогою шпателя формуються невеликі канавки й заповнюються кольоровим розчином цементу. Такі дії доречні на суцільних доріжках або більших каменях. Невеликим каменям можна просто додати округлість, акуратно стесавши крайки, щоб вони не кришилися, коли наступити на їхній край ногою.

 По доріжці можна буде ходити на 3 – 4 день після заливки, незважаючи на те, що бетон повністю затвердіє через 3 тижні. Протягом цього періоду доріжку потрібно рясно поливати водою, щоб бетон рівномірно схоплювався й висихав як зовні, так і всередині каменю, тоді він буде більш міцним, а також на ньому від вогкості, швидше проростуть мохи й лишайники. Коли це відбудеться, бетонний камінь взагалі неможливо буде відрізнити від натурального старого каменю.

Технологія обладнання доріжки

садовая дорожка из бетона

Суцільні садові доріжки робляться в тому випадку, коли необхідне сильне навантаження, аж до проїзду автомобіля. У такому випадку необхідно зробити траншею по всій довжині майбутньої доріжки й зробити опалубку. Для установки опалубки можна використовувати тонку фанеру, смуги листового заліза. Опалубка не повинна бути прямою. Дно траншеї необхідно засипати піском та залити водою для усадки. На дно укладається армирующая сітка, на яку потім заливається бетон.

 На другий день після заливання, поверхню доріжки потрібно обробити так, щоб вона мала вигляд окремо покладених каменів, а проміжок між ними начебто залитий розчином. Щоб це зробити, у ще не зовсім застиглому бетоні потрібно вишкребти щілини шириною від 0.5 до 5 см і глибиною 1.5-2 см. Краї щілин потрібно робити нерівними, а самі вони повинні теж бути неоднакової товщини. Це ілюзорно зробить доріжку схожою на доріжку з натурального каменю. Щілини потрібно залити розчином з білого або кольорового цементу. Опалубку можна буде забрати на 5-й день, коли бетон добре схопиться.

 Таким чином, у вас вийшли прекрасні й зручні садові доріжки, які облагородили садову ділянку, додали йому доглянутий вид. Якщо вам не подобається сірий бетон, у розчин можна додати будь-який кольоровий пігмент, тоді камінь придбає загадкове фарбування, та навіть професіонал не зможе з першого погляду визначити, натуральним або штучним каменем викладена ваша доріжка.

 Якщо ви з любов’ю і терпінням віднесетеся до процесу викладання садової доріжки, то щораз, коли ви будете на неї ступати, ваше серце буде наповнюватися радістю і гордістю за свій витвір, а випадкові перехожі, заглянувши у ваш сад, будуть переконані, що на цій садовій ділянці є справжній господар!

Цікава стаття? Поділися нею з іншими:

Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki